Русский язык

Інші публікації

Домашня сторінка

 

Журнал «Ветеринарна медицина України» листопад, грудень 1998 р.

У ГОСПОДАРСТВАХ УКРАЇНИ

 

Юрій Кассіч, Валерій Бабкін, Андрій Завгородній, доктори ветеринарних наук ІЕКВМ, м. Харків

Павло Достоєвський, Голова ДДВМ

Володимир Горжеєв, перший заступник Голови ДДВМ

Державний департамент ветеринарної медицини МінАПК України

Микола Павленко, директор Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини.

 

Інтенсивне вивчення туберкульозу в ІЕКВМ протягом 50 років завершилось розробкою обґрунтованої системи заходів із профілактики і боротьби з інфекцією, покращенням та удосконаленням її діагностики, в наслідок чого кількість неблагополучних пунктів в Україні тільки за останні 10 років зменшилась майже вдвічі.

Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН визначено центром щодо боротьби з інфекційними захворюваннями тварин. Поряд з вивченням багатьох бактеріальних і вірусних інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин вчені інституту разом із спеціалістами Державного департаменту ветеринарної медицини здійснюють наукове, методичне та прикладне забезпечення в боротьбі з туберкульозом тварин.

З 1926 р. активно діє лабораторія з вивчення туберкульозу. ЇЇ співробітники розробляють нові та вдосконалюють існуючі методи профілактики, діагностики та ліквідації туберкульозу тварин у господарствах різних форм власності.

У різні періоди діяльності лабораторію очолювали відомі вчені: Б.І. Обуховський, О.М. Пашковський, П.П. Вишневський, О.М. Говоров, а з 1975 р. й дотепер – Ю.Я. Кассіч.

Спільно з вченими вищих навчальних закладів України співробітники ІЕКВМ виконали та успішно захистили 7 докторських і 30 кандидатських диссертацій, присвячених вивченню туберкульозу коней (І.І. Лукашев, 1939), птиці (В.І. Ротов, 1958), розробці більш досконалих методів боротьби з туберкульозом (О.М. Говоров, 1970), методів серологічної діагностики (Ю.Я. Кассіч, 1980), вивченню туберкульозу свиней (І.Т. Нечваль, 1986), розробці нових та удосконаленню існуючих імунологічних методів діагностики (Є.І. Буряк, 1992), а також вивченню поширених видів мікобактерій та визначенню їх  епізоотологічного значення (Ф.І. Завгородній).

 В інституті експериментальної та клінічної ветеринарної медицини дослідженню проблеми туберкульозу приділяють постійну увагу. Свій внесок у вивчення цього захворювання зробили відомі вчені: П.П. Вишневський, О.М. Говоров, І.І. Лукашов, В.І. Ротов, А.Ф. Кочмарський та ін. Вони виконали важливі наукові розробки: створено систему заходів профілактики та боротьби з туберкульозом тварин (О.М. Говоров, 1952; Ю.Я. Кассіч, 1965; А.Ф. Кочмарський, 1974, І.Т. Нечваль, 1986); одержано туберкулін очищений (ППД) для алергічної діагностики туберкульозу (О.М. Говоров, Ф.І. Осташко, 1956); сконструйовано безголковий ін’єктор для внутрішньошкірного введення туберкуліну (В.Г. Звозчик, 1973); розроблено комплексний туберкульозний антиген і метод РЗК (Ю.Я. Кассіч, 1968); для впровадження у виробництво запропоновано режим знешкодження збудників туберкульозу в молоці для пастеризаторів конвективного нагрівання (І.Ф. Артюх, 1958; В.К. Мажар, 1965); систему контролю благополуччя щодо туберкульозу стад великої рогатої худоби за результатами післязабійної експертизи тварин (В.А. Кочмарський, 1980); метод і систему знешкодження збудників туберкульозу в гноївці (П.М. Тихонов, 1983); удосконалені методи бактеріо- та імунологічної  діагностики цього захворювання (О.М. Говоров, І.К. Целларіус, 1967; П.М. Тихонов, 1984; Ю.Я. Кассіч, 1989 та ін.).

Всебічне вивчення можливостей застосування в системі заходів боротьби з туберкульозом існуючих протитуберкульозних вакцин і методу хіміопрофілактики (Ю.Я. Кассіч та співавт., 1981, 1984, 1988) показало, що на даному етапі розвитку науки ефективним способом боротьби з цим захворюванням є система організаційно-господарських та ветеринарно-санітарних заходів. Впровадження такої системи сприяло оздоровленню від туберкульозу тваринницьких ферм у господарствах семи областей України та багатьох країнах світу.

Слід відмітити, що на сьогодні наукові співробітники ІЕКВМ разом із спеціалістами ДДВМ не допустили порушень у виконанні планів оздоровчих протитуберкульозних заходів, що підтверджують реальні цифри. Так, якщо у 1985 р. у країні було 527 неблагополучних господарств, то на початок 1998 р. – 194. Цьому сприяла розробка ІЕКВМ спільно з інститутом Тваринництва УААН пастеризатора інфрачервоного електричного нагрівання, на якому режим знезараження збудників туберкульозу в молоці становить 79+/-0,50С без витримки (Ю.Я. Кассіч, А.І. Завгородній, Б.П. Сімонов, В.І. Хоменко, 1998).

Удосконаленню бактеріологічної діагностики туберкульозу сприяло розроблене сухе живильне середовище для культивування мікобактерій (А.І. Завгородній, 1995), серійне виробництво якого налагоджено в інституті. Середовище готують із вітчизняної сировини та реалізують лабораторіям ветеринарної медицини і туберкульозним диспансерам Міністерства охорони здоров’я. Вартість однієї бактеріологічної пробірки із середовищем коштує 0,15 ум. од.  , а термін збереження її в ліофільному стані – 2 роки.

Проведення протитуберкульозних заходів утруднюють атипові мікобактерії, які нарівні із збудниками туберкульозу зумовлюють сенсибілізацію організму здорових тварин до туберкуліну для ссавців, але не викликають захворювання їх на туберкульоз.

У зв’язку з цим співробітники ІЕКВМ разом із спеціалістами ДДВМ та ЦДЛВМ вивчили види мікобактерій, поширених у стадах великої рогатої худоби, і визначили їх епізоотологічне значення.

Кількість різних видів мікобактерій , виділених від реагуючої на туберкулін худоби, неоднакова. Так, кількість виділених культур атипових мікобактерій збільшилась з 15% у 1994 р. до 74% у 1997 р.

 Встановлено також, що на тваринницьких фермах країни поширено 18 з 25 видів атипових мікобактерій, що існують в природі.

Аналіз епізоотичної ситуації щодо туберкульозу в господарствах країни показав, що більш ніж у 40% благополучних стад виділяються тварини, сенсибілізовані до туберкуліну атиповими мікобактеріями. Це утруднює постановку в них діагнозу  на туберкульоз і призводить до значних економічних втрат у тваринництві. Тому співробітники ІЕКВМ розробили «Методичні рекомендації з визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби господарств, благополучних щодо туберкульозу, і встановлення видової належності культур мікобактерій». Цей нормативний документ затверджений ДДВМ і впроваджується у виробництво.

З метою пошуку нових дезінфектантів для знезараження збудників туберкульозу в місці утримання тварин досліджено 11 хімічних сполук та їх комбінацій, перспективних для використання в тваринництві.

Встановлено, що бактерицидну дію на збудників туберкульозу чинять лише препарати дезокс, трихлороцтова кислота і композиції препаратів барисидала з формаліном та трихлороцтовою кислотою.

Для забезпечення тваринництва країни туберкуліном розроблена  нормативно-технічна документація , яку впроваджують на одній з біофабрик України.

Наукові розробки інституту і світовий досвід боротьби з туберкульозом тварин використані при розробці нових нормативних документів. Так, з 1994 р. у країні діють нові «Інструкція щодо заходів з профілактики й оздоровлення тваринництва від туберкульозу» та «Настанова щодо діагностики туберкульозу тварин і птиці». Наукові співробітники інституту спільно зі спеціалістами ветеринарної медицини впроваджують ці нормативні документи у виробництво.

Досягнення науки та досвід боротьби з туберкульозом тварин у країні регулярно висвітлюються у щомісячнику «Ветеринарна медицина України». Так, за 2,5 роки на цю тему було надруковано 12 статей та нормативних документів.

Співробітники ІЕКВМ разом із спеціалістами ДДВМ продовжують науковий пошук нових напрямків у дослідженні туберкульозу: розробляють систему комп’ютерного моніторингу за станом епізоотичної ситуації щодо цієї хвороби в господарствах України; вивчають можливість застосування полімеразної ланцюгової реакції для діагностики туберкульозу;  вдосконалюють методи алергічної, серологічної та бактеріологічної діагностики та вивчають природу імунітету при туберкульозі тварин. Результати цих досліджень будуть сприяти подальшому вдосконаленню системи профілактики та ліквідації туберкульозу тварин у господарствах України.

Скан оригіналу статті «У господарствах України», журнал «Ветеринарна медицина України» №11,12, 1998 р., стор. 1

Скан оригіналу статті «У господарствах України», журнал «Ветеринарна медицина України» №11,12, 1998 р., стор. 2

Скан оригіналу статті «У господарствах України», журнал «Ветеринарна медицина України» №11,12, 1998 р., стор. 3