Для пастеризації молока використовують кілька режимів. Вони відрізняються температурою пастеризації та експозицією (витримкою молока при цій температурі на протязі певного часу).

Ємкісні пастеризатори (ванни довготривалої пастеризації, ВДП) зазвичай використовують режим 64 ± 1 ⁰С з витримкою 30-40 хв. Проточні пастеризатори використовують режими з більш високою температурою при меншій експозиції. Найбільш розповсюдженими є:

• 73 ± 1 ⁰С  з витримкою 15-20 секунд;
• 86 ± 1 ⁰С  з витримкою кілька секунд.

Вищенаведені режими пастеризації забезпечують якість пастеризованого молока у відповідності до ДСТУ 2661:2010 «Молоко коров’яче питне» [1] лише в тому разі, якщо сире молоко, яке поступає на пастеризацію, відповідає вимогам ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране» [2].

В разі перевищення такого показника, як загальне бактеріальне обсіменіння, або наявності в незбираному молоці таких патогенних мікобактерій, як туберкульоз, бруцельоз, ящур, або якщо молоко отримане від хворих на лейкоз або мастит корів, вищенаведені режими пастеризації неспроможні знезаразити таке молоко.

Так, згідно «Інструкції з профілактики та боротьби з туберкульозом тварин» (пункт 6.1) [3], режим знезараження молока від мікобактерій туберкульозу передбачає його нагрівання до 85 ⁰С з витримкою 30 хв., або його нагрівання до 90 ⁰С з витримкою 5 хв.

Слід підкреслити, що збудники туберкульозу вважаються найбільш стійкими, і якщо режим знезараження знешкоджує їх у молоці, він також знешкоджує молоко від збудників кишкової палички, лейкозу, бруцельозу, сальмонельозу, ящуру; знезаражує молоко, отримане від хворих на мастит корів та ін.

В вищезгаданій інструкції окремо виділений режим знезараження молока, який забезпечується лише інфрачервоними пастеризаторами. Це нагрівання молока до 79,5 ± 0,5 ⁰С без витримки.

Виникає питання: за рахунок чого інфрачервоні пастеризатори настільки ефективніші за всі інші? Адже режим знезараження 79,5 ± 0,5 ⁰С без витримки є не тільки енергозберігаючим порівняно з іншими, але й ощадливим щодо технологічних якостей молока та його вітамінного складу.

Знезараження молока при температурі 79,5 ± 0,5 ⁰С без витримки забезпечується завдяки особливостям розподілу температури в молоці при нагріванні його інфрачервоними нагрівачами та турбулентному режиму руху рідини в них.

Інфрачервоний нагрівач представляє собою трубку з кварцового скла діаметром dнаріжний та товщиною стінки ε, всередині якої тече молоко, а ззовні - навитий ніхром, який при проходженні через нього електричного струму нагрівається до температури Тніхр та завдяки цьому випромінює в інфрачервоному спектрі.  Поперечний перетин такого нагрівача наведено на мал. 1:

мал. 1

де

• dнаріжний – наріжний діаметр кварцової трубки;
• ε – товщина стінки кварцової трубки;
• εпроникнення – глибина проникнення інфрачервоного випромінювання в молоко;
• Твнутр – температура внутрішньої стінки кварцової трубки;
• Тпастер – температура пастеризації молока;
• Тніхр – температура, до якої нагрівається ніхром при проходженні по ньому електричного струму.

Температура внутрішньої стінки кварцової трубки Твнутр сягає 120 ⁰С, а глибина проникнення інфрачервоного випромінювання в молоко εпроникнення – приблизно 2 мм. Спільна дія конвективного нагріву та інфрачервоного нагріву утворює в турбулентному потоці молока високотемпературний прошарок εпроникнення, де середня температура молока сягає 105-110 ⁰С. Завдяки турбулентному режиму руху рідини всередині інфрачервоного нагрівача забезпечується перебування всіх мікобактерій в зоні підвищеної температури з експозицією  1,5-3 сек, що гарантує їх повне знешкодження.

Таким чином, інфрачервоні пастеризатори забезпечують знезараження молока від збудників туберкульозу, лейкозу, кишкової палички, бруцельозу, ящуру, сальмонельозу; знешкоджують мікрофлору молока, що отримане від хворих на мастит корів та ін. при температурі пастеризації Тпастер 79,5 ± 0,5 ⁰С без витримки завдяки перебуванню мікобактерій в зоні проникнення інфрачервоного випромінювання εпроникнення при середній температурі 105-110 ⁰С з витримкою 1,5-3 сек.

Фомін Р.Г., Сімонов Є.Б.

14.01.2019

До уваги ветеринарних і санітарних лікарів! «Молоко від умовно здорових відносно захворювання на туберкульоз корів неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін корів благополучного господарства (в період визначення у них причин сенсибілізації до туберкуліну) знезаражують методом пастеризації у пастеризаторах існуючих систем при режимі 85 0С протягом 30 хв. або при режимі 90 ⁰С протягом 5 хв, на установках інфрачервоного нагрівання - при режимі 79,5 ⁰С ± 0,5⁰ без витримування». (Інструкція про заходи з профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу). Всі пастеризатори, що не забезпечують зазначених режимів знезаражування, є звичайними пастеризаторами, і не можуть бути використані для знезараження молока.

Один з найвідповідальніших моментів в переробці молока - вибір обладнання. Необхідно ретельно скласти технологічну схему і подивитися, чи не суперечить їй хоча б одна з характеристик придбаного устаткування. Незбиране молоко - основа основ, тому чим ближче за своїми технологічними властивостями до цілісного молока буде продукт після первинної обробки, тим більший спектр молочної продукції можна буде отримати з нього надалі. Вашій увазі пропонується інфрачервоний пастеризатор молока УЗМ.

До теперішнього моменту випущено понад 400 пастеризаторів ІК електронагріву різних модифікацій і продуктивностей, більшість з яких успішно експлуатується. В Україні дані установки працюють у всіх областях країни.

Слід зазначити, що після розвалу СРСР молочне тваринництво в Україні, як і в багатьох інших колишніх радянських республіках, переживало глибоку кризу. З одного боку, скорочувалося поголів"я, з іншого - падали надої. Умови утримання молочної худоби погіршувалися через нестачу коштів на заготівлю повноцінних кормів, ремонт приміщень, відсутність електроенергії. Це призвело до збільшення захворювань тварин на мастит, туберкульоз, лейкоз. У сукупності зі збільшенням бактеріального обсіменіння тільки що видоєного молока гостро стало питання про первинну обробку молока безпосередньо на фермі. Більшість сільгосппідприємств не могли дозволити собі імпортні пастеризатори через їх високу вартість.

Що стосується знезараження молока, то практично все, що може запропонувати вітчизняний виробник - це установки, що підтримують режим, затверджений в Інструкції по боротьбі з туберкульозом: витримка нагрітого до 90 ⁰С молока протягом 5 хвилин, або нагрітого до 85 ⁰С молока протягом 35 хвилин і пастеризатори інфрачервоного нагріву, що забезпечують знезараження молока від туберкульозу, лейкозу та бруцельозу при температурі 79 ⁰С без витримки, в потоці. Для здійснення режиму 90 ⁰С протягом 5 хвилин звичайні пастеризатори молока обладнуються витримувачем, в якому нагрітий продукт перебуває необхідний час, що негативно позначається на енерговитратах при обробці молока і на якості промивання.

Не можна не зупинитися на такій тонкощі: гарячий продукт у витримувачі остигає. Якщо врахувати, що та ж Інструкція по боротьбі з туберкульозом передбачає витримку молока, нагрітого до 85 ⁰С вже протягом 30 хвилин, стає зрозумілим, що забезпечити режим знезараження за допомогою витримувача неможливо.

Так, установка продуктивністю 1 тонна на годину для забезпечення витримки молока протягом 5 хвилин повинна мати витримувач обсягом не менше 80 літрів. За цей час продукт охолоне більше, ніж на 50, а значить і витримка збільшується як мінімум до 30 хв. Але за 30 хв. продукт охолоне набагато сильніше.

Потік молока у витримувачі такого об’єму має ламінарний характер, через що на стінках відкладається молочний камінь. З цієї ж причини мийка установки в безрозбірному режимі неефективна.

 Пастеризатори молока, в яких продукт нагрівається в ванні, позбавлені цього недоліку. Однак вони також позбавлені рекуператора, який дозволяє економити до 80% енергії, необхідної на нагрів. Крім того, після нагрівання до 85 ⁰С молоко слід охолодити, витративши значну кількість води і енергії. Необхідно відзначити незамінність ванн тривалої пастеризації в деяких технологічних процесах: витримка сироватки і молока з квасцями при певній температурі протягом тривалого часу при виробництві йогуртів, кефіру і деяких видів сирів.

Якщо молоко гріється парою, потрібна котельня. Парові пастеризатори економічно ефективні при продуктивності вище 10 тон за годину. Пастеризатори, що використовують для нагрівання молока водяну сорочку, поступаються по економічності ІК-пастеризаторам, тому що використовують теплоносій замість прямого нагріву продукту. У разі необхідності переобладнання пастеризатора в знезаражувач стає питання про витримувач з вищезгаданими недоліками.

На тлі вищевикладеного можна сказати, що поряд з інфрачервоними пастеризаторами (режим знезараження затверджений Інструкцією по боротьбі з туберкульозом, Головним управлінням ветеринарної медицини з Госветінспекціей, Міністерством охорони здоров"я України, заступником Головного санітарного лікаря України), вітчизняний виробник пропонує обладнання, яке або принципово не відрізняється від того, що використовувалося 50 років тому, або не забезпечує затверджений режим знезараження.

Інфрачервоні пастеризатори молока (УЗМ) на сьогоднішній день є єдиним обладнанням, при використанні якого знезараження молока відбувається при 79,5 ⁰С в потоці (без витримки). При більш низькій температурі пастеризації УЗМ працює як звичайний пастеризатор.

Таким чином, якщо УЗМ купується господарством, неблагополучним щодо туберкульозу або лейкозу, у нього не виникне проблем з прийомом молока на молочному заводі, тому що щадний режим пастеризації-знезаражування (79,5 ⁰С без витримки) збереже всі технологічні властивості продукту. До мінімуму зведено як температурний вплив на молоко, так і механічний. Таке господарство також вирішує проблему випоювання телят.

Якщо високопродуктивна УЗМ купується мініцехом по переробці молока або молочним заводом, молоко після пастеризації може пакетуватися. За органолептичними характеристиками продукту і збереженням вітамінного складу УЗМ перевершує традиційне пастеризаційне обладнання, але при цьому має більш тривалий термін зберігання. Також з молока, що пройшло ІЧ обробку, можливо виготовлення майже всього спектру кисломолочних продуктів, масла, вершків, твердих сирів, казеїну, сухого молока, дитячого харчування. Інфрачервоними пастеризаторами обладнані лінії по виробництву всіх перерахованих вище продуктів.

Режим звичайної пастеризації (температура пастеризації нижче 79,5⁰С) менш енергоємний, але також ефективний для знищення менш стійких шкідливих мікроорганізмів.

Торкнемося питання про необхідність первинної обробки молока на молочній фермі. Більшість господарств відправляють молоко на молочні заводи. Тому їм необхідно забезпечити збереження вечірнього удою до ранку. Для цієї мети досить охолодження молока без пастеризації. Якщо господарство бажає реалізовувати своє молоко самостійно в районному чи обласному центрі, пастеризатор необхідний з двох причин: дотримання ветеринарних і санітарних вимог; забезпечення кислотності і бактеріального обсіменіння молока в рамках вимог протягом доби. Крім того, якщо непастеризоване молоко за день продається не все, до вечора воно псується. А непродане пастеризоване молоко можна на ніч повторно охолодити і продати на наступний день без втрати якості і органолептичних якостей.

Деякі господарства займаються виготовленням молочних продуктів самі. Технологічний процес передбачає пастеризацію молока. Частка таких господарств в загальній кількості невелика, хоча останнім часом є тенденція до зростання.

Зовсім по-іншому виглядає необхідність знезараження молока. Аж до 2000 р ситуація виглядала так: інфрачервоний пастеризатор купувався господарством, на яке вже було накладено карантин, або воно стояло на межі того. І без того небагаті господарства змушені були витрачати колосальні матеріальні та трудові кошти на оздоровлення стада і площ.

У десятки разів дешевше обходяться профілактичні заходи. Зараз переробка молока носить централізований характер - на молочарні, і це економічно виправдано. Зворотний бік цього явища - це та легкість, з якою поширюються туберкульоз та лейкоз по тим господарствам, які користуються послугами того ж молзаводу, що і неблагополучне господарство. Це в повній мірі усвідомлюють ті керівники сільгосппідприємств, які живуть не тільки сьогоднішнім днем. Після приватизації с/г підприємств і деякого поліпшення їхнього економічного становища, різко зросла кількість охочих придбати інфрачервоний пастеризатор саме з профілактичних міркувань. На даний момент є приклади районів, в яких до 60% господарств оснащені інфрачервоними пастеризаторами молока. Досвід роботи свідчить, що з ветеринарно-санітарної точки зору особливо ефективно придбання ІЧ-установок декількома господарствами в районі, або однієї високопродуктивної установки молокопереробним підприємством. Останній варіант виключає такий спосіб занесення збудника в господарство: с/г підприємство здає молоко на молзавод, а відвійки забирає для випоювання телят. Режими пастеризації молока на молочарні не забезпечують його знезараження. В здорове господарство можуть потрапити заражені відвійки з неблагополучного господарства.

Досвід роботи показує, що при використанні інфрачервоних пастеризаторів найбільші вимоги пред"являються до кислотності молока і відсутності високої концентрації молозива. Перед пастеризацією молоко має проціджуватись через лавсан. Кислотність молока не повинна перевищувати 21 ⁰Т. Це загальна вимога для всіх пастеризаційних установок, оснащених пластинчастим або трубчастим рекуператором: при кислотності молока, близькою до 21 ⁰Т, молоко може згортатися не тільки в секції нагріву, але і в гарячій частині рекуператора. Якщо технологія доїння не дозволяє відокремити молоде молоко від загальної кількості, або технологія збору і доставки молока в літній період не гарантує його кислотність нижче 21 ⁰Т, ТОВ «НВП Дайри» може запропонувати пастеризатори з особливо щадним режимом пастеризації за конкурентною ціною.

Сучасні пастеризатори можуть відрізнятися способом нагріву продукту. Спільне в них (якщо це не ванна тривалої пастеризації) наявність пластинчастого або трубчастого рекуператора. Його використовують для зменшення енергоспоживання і температури продукту на виході. Якщо у Замовника існує небезпека потрапляння в пастеризаційне обладнання молока з високою кислотністю (вище 21 ⁰T) або молока з високим вмістом молозива, користуємося такою формулою:

tрекуп = tвх + ηрекуп · (tпастер - tвх), де tрекуп - температура продукту між рекуператором і секцією нагріву; tвх - початкова температура продукту; ηрекуп - коефіцієнт рекуперації теплообмінника; tпастер - температура пастеризації. Якщо tрекуп в результаті підстановки даних буде більше 68 ⁰С, існує небезпека згортання продукту з підвищеним вмістом молозива або кислотністю вище 21 ⁰T ще в рекуператорі. Така ймовірність тим вище, чим ближче tрекуп до 82 ⁰С. Як показує досвід, відкладення утворюються на пластинах в пластинчастих і в трубах в трубчастих рекуператорах при проходженні молока з великим вмістом молозива або кислотністю вище 21 ⁰T навіть при режимах руху рідини Re = 9.0 x 103, де Re - безрозмірний критерій Рейнольдса.

Незалежно від якості молока, що пастеризується, повинна повністю дотримуватися технологія промивки. Вона здійснюється безрозбірним напівавтоматичним способом лужним і кислотним розчинами з проміжним і кінцевим обполіскуванням.

При дотриманні вимог щодо попереднього проціджування молока через лавсан, кислотності, вмісту молозива і витримування технології промивання установки вимагають ремонту 1 раз на декілька років (заміна гумових прокладок рекуператора, інфрачервоних нагрівачів, торцевого ущільнення молочного насоса).

Останнім часом популярною стала модель придбання УЗМ, при якій відділ сировини молокопереробного підприємства, забезпечуючи себе якісною продукцією, укладає договори з господарствами-постачальниками і купує для них обладнання за лізинговою схемою.

Інфрачервоні пастеризатори комплектуються засобами автоматизації та реєстрації температурного режиму (цифровий прилад «Овен», самописець Диск-250), що забезпечує надійність дотримання температурного режиму і можливість контролю молзаводом свого постачальника. Пероксидазна проба при такій низькій температурі не покаже якісної пастеризації. Тому або температуру пастеризації підвищують до 86 ⁰С, або якість пастеризації перевіряють фосфатазною пробою, або молоко супроводжують термограмою пастеризації.

Господарствам, мініцехам по переробці молока та молочним заводам, які вирішили придбати високопродуктивний інфрачервоний пастеризатор, слід звернути увагу на наступні моменти. Чи достатня потужність трансформатора місцевої підстанції? При недостатній потужності під навантаженням, не може забезпечити необхідних мінімальних 210 V. Це особливо стосується високопродуктивних пастеризаторів у вечірню і холодну пору року, коли енергоспоживання підвищене. При температурі знезараження 80 ⁰С інфрачервоний пастеризатор споживає 13 кВт/год на 1 тонну молока при коефіцієнті рекуперації теплообмінника 83%, і 9 кВт/год на 1 тонну молока при коефіцієнті рекуперації теплообмінника 89%. Цього достатньо, щоб пастеризований продукт на виході з пастеризатора мав температуру на 9 градусів більше, ніж до пастеризації. За бажанням замовника рекуператор оснащується секцією охолодження. При цьому забезпечення крижаною водою або розсолом замовник бере на себе. Також за бажанням замовника може змінюватися коефіцієнт рекуперації. При його зменшенні температура пастеризованого продукту на виході збільшується (актуально для установок під випоювання телят, виробництво вершків і сиру) при збільшенні енергоспоживання. При збільшенні коефіцієнта рекуперації енергоспоживання падає до 7-9 кВт/год за умов зростання вартості установки на 9%.

Наступний момент, який необхідно забезпечити - це температура більше 0 ⁰С в приміщенні, де знаходиться пастеризатор, в холодну пору року. Оскільки  ІЧ-пастеризатор здійснює безрозбірну промивку, після закінчення роботи він заповнений водою. Від’ємна температура може розморозити герметичні вузли установки. Якщо господарство не може забезпечити централізованого опалення, досить електрокалорифера в безпосередній близькості від пастеризатора.

Іноді доводиться стикатися з незадовільним постачанням водою для промивання ІЧ-обладнання. Це може бути недостатній тиск (необхідно забезпечити кількість води в одиницю часу, що дорівнює продуктивності установки). Якщо це неможливо (засмічені канали від водонапірних веж, високе споживання води в літній період, недостатня потужність глибинного насоса і т.д.), ставлять проміжну ємність для води (не менше 200 л), підняту на 1,0-1,5 м для забезпечення максимального потоку. Також часто вода подається з великим вмістом піску або іржі. Якщо іржа вимивається кислотним розчином при промиванні, то пісок може накопичуватися в рекуператорі і насосі, знижуючи продуктивність пастеризатора. Це веде до його засмічення. Досвід показує, що досить дрібнопористого панчішного фільтра з нержавіючої сітки для забезпечення якісної води для промивання.

Добре себе зарекомендували молочні шланги з ПВХ. Нагріті в окропі, вони щільно натягаються на трубу, не допускаючи витоку молока. Також порада тим, хто вирішив придбати інфрачервоний пастеризатор. Заздалегідь визначитися з операторами: 2 людини для можливості підміни в разі потреби. Якщо це питання вирішується не в останній момент, оператор має можливість спостерігати за процесом монтажу установки з самого початку, попутно навчаючись роботі на обладнанні і знайомлячись з його устроєм. Монтаж здійснюється безкоштовно і зазвичай проводиться протягом кількох годин.

Вимоги до приміщення стандартні. Інфрачервоний пастеризатор монтується на площі 1,5 х 2 м вже з урахуванням зручного доступу оператора до нього з усіх боків. Ухил у бік каналізації, стіни - плитка або пофарбовані масляною фарбою, присутній контур заземлення, трифазна мережа.

Купуючи інфрачервоний пастеризатор, господарство відразу вирішує кілька питань: випоювання телят, профілактика туберкульозу і лейкозу, первинна обробка молока, можливість пакетування молока або реалізації його з ємності.

Найбільшим попитом користуються пастеризатори продуктивністю 0,2 – 1,0 т / год. Пастеризатори продуктивністю 200 - 500 л / ч купуються господарствами для знезараження маститного молока з метою випоювання їм телят. Пастеризатори більш високої продуктивності 600 - 3000 л/год купуються мініцехами по переробці молока. Після пастеризації молоко або пакетується, або направляється на сепаратор, гомогенізатор або в сироробну ванну.

Після того, як телят починають випоювати знезараженим молоком, у них різко знижуються проноси, захворюваність, смертність. А несортове молоко замість статті збитків починає приносити прибуток.

Молоко, пакетоване в поліетиленові пакети, після пастеризації на інфрачервоному пастеризаторі, зберігається до 10 діб при кімнатній температурі.

У числі господарств і мініцехів, що користуються інфрачервоними пастеризаторами, є виробники твердих і м"яких сирів, масла, вершків. Якщо на сепараторі переробляється пастеризоване на інфрачервоному пастеризаторі молоко, забезпечується вихід пастеризованих і стерильних як вершків, так і відвійок.

За консультаціями та з питань придбання інфрачервоних пастеризаторів молока звертатися за тел: +380503257808, +380503257812, e-mail pasteurizer.ir@gmail.com.
 

Фомін Р.Г.

Пастеризація — це не просто термічна обробка. Це створення безпечного середовища для вашого продукту. Проте важливо розуміти: пастеризоване молоко — це «чистий аркуш», позбавлений природної захисної мікрофлори. Будь-яка бактерія, що залишилася або потрапила в нього після нагріву, опиняється в ідеальних умовах для вибухового розмноження без конкуренції.

1. Подвійна загроза: Регенерація та вторинне обсіменіння

Після фази нагріву молоко стикається з двома векторами біологічної небезпеки:

1. Залишкова мікрофлора: Термофільні бактерії та спори, що мають природну стійкість. У несортовому або маститному молоці їхня ймовірність виживання значно вища.
2. Вторинне обсіменіння: Пастеризоване молоко надзвичайно вразливе до зовнішніх чинників. Бактерії з повітря, мікрочастинки пилу, залишки біоплівок на стінках ємностей чи шлангах, і навіть комахи на фермі — усе це джерела нових патогенів.

Чому час критичний? Чим довше молоко перебуває в незахищеному стані при температурах вище 10°C, тим вища вірогідність того, що випадкова бактерія перетвориться на мільйонну колонію до моменту переробки або випоювання.

2. Температурна пастка: 35–40°C

Більшість технологічних процесів вимагають зупинки охолодження саме на позначках 38°C (для випоювання телят) або 32–35°C (для внесення заквасок у сироварінні).

З точки зору мікробіології — це зона максимального ризику:

• Це оптимальний діапазон для росту більшості патогенів.

• При повільному охолодженні в традиційних «каструлях» молоко занадто довго перебуває в стані інкубатора.

• Наслідки: Збільшується ризик псування малюнка сиру через неконтрольоване зростання сторонньої флори або підвищується ймовірність розладів травлення у телят.

3. Економіка ресурсів: Ефективність проти інерції

Традиційні пастеризатори з водяною сорочкою працюють за принципом інерції, що призводить до значних перевитрат ресурсів та збільшення часу контакту продукту з небезпечними температурами.

Порівняння витрат на охолодження 200 л молока:

Традиційна сорочка вимагає великої кількості води для поступового розбавлення тепла. Системи з прямим нагрівом та проточним охолодженням використовують кожен літр води з максимальною ефективністю, скорочуючи час перебування молока в «зоні ризику» вдвічі.

4. «Правило 60 хвилин»: Технологічний регламент

Для стабільного результату ми рекомендуємо дотримуватися часових лімітів, які суттєво зменшують шанси патогенів на реванш.

Для ємнісних систем:

• Регламент: Час активного охолодження від 60°C до цільових 35–38°C не повинен перевищувати 60 хвилин.

• Обґрунтування: Тривале охолодження (понад 1.5 години) створює вікно можливостей для відновлення залишкової флори та розвитку бактерій, що потрапили з навколишнього середовища. Це робить кінцевий результат менш передбачуваним.

Для проточних систем:

• Регламент: Обробка всієї партії сировини повинна тривати не довше 60 хвилин.

• Обґрунтування: Чим швидше молоко пройде крізь пастеризатор до сирної ванни, холодильнику або на випоювання телят, тим менше шансів на вторинне обсіменіння з повітря чи обладнання.

Підсумок для професіоналів

Вибір обладнання — це вибір рівня ризику, з яким ви готові працювати.

1. Традиційні системи з водяною сорочкою об'єктивно підвищують імовірність бактеріальних ускладнень через затягнуті фази нагріву та охолодження, а також вимагають значно більших витрат води.
2. Технології УЗМ та УЗМ-Е (прямий нагрів та зустрічне проточне охолодження) розроблені для мінімізації цих ризиків. Швидкість проходження критичних температур та ефективність теплообміну дозволяють отримати максимально чистий продукт навіть у складних умовах ферми.

Швидкість пастеризації — це не просто економія часу, це керованість вашим технологічним процесом. Чим швидше ви досягнете цільової температури, тим вищі ваші шанси на успіх, і тим нижчі шанси патогенів на реванш!


Математична модель динаміки зростання залишкової мікрофлори у процесі пастеризації

Газета «Харчовик» №2, 2012

Зав. лаб. вивчення туберкульозу ІЕКВМ УААН, доктор ветеринарних наук А. Завгородній; Р. Фомін , Є. Сімонов ТОВ «НВП Дайрі".

Виробництво  якісного молока – процес трудомісткий і багатофакторний. Обов’язковою складовою первинної обробки молока є його пастеризація. Вона може проводитись як на фермі, так і на молокопереробному підприємстві. З погляду енергозбереження ощадливіше проводити пастеризацію на фермі перед охолодженням.

Одним з найважливіших показників якості молока є його кислотність та бактеріальне обсіменіння, які й визначають його сортність. Забезпечити ці показники на належному рівні особливо складно у теплий період року. Після доїння молоко зазвичай охолоджують на фермі та один раз на добу відправляють на молокозавод. Проціджування молока через неткану або лавсанову цідилку знижує кількість механічних забруднень, але практично не знижує ступінь бактеріального обсіменіння. Миттєво охолодити молоко неможливо, та й саме доїння триває 2–3 години. По закінченні бактерицидної фази обсіменіння та кислотність молока зростають. Навіть в охолодженому до 4⁰С молоці процес розмноження мікрофлори повільно, але триває. Здатність до зберігання молока при 4–5⁰С після ІЧ  пастеризації краща, ніж після обробки на традиційних пастеризаційних установках.

Використовуючи інфрачервоний (ІЧ) пастеризатор-знезаражувач молока (УЗМ), господарство може одержувати більше коштів за рахунок підвищення сортності молока, а виробник – забезпечувати себе якісною сировиною, та не пастеризувати молоко ще раз. УЗМ є устаткуванням першої необхідності для профілактики туберкульозу та лейкозу при випоюванні телят. Режим ІЧ знезаражування (80⁰С без витримки) дає можливість  молокопереробному підприємству використовувати молоко для виробництва всього спектру продукції, тому що ІЧ пастеризація-знезаражування не змінює технологічних властивостей молока, тоді як традиційне знезаражування (90⁰С при витримці 5 хв) унеможливлює використання молока для виробництва цілого ряду продуктів.

Широка лінійка конструкторських рішень ІЧ пастеризаторів молока здатна задовільнити будь-які вимоги та підлаштуватися до будь-якого технологічного процесу виробництва молока в господарстві замовника.

Журнал «Молочное дело» №9, 2005

Один із самих відповідальних моментів у переробці молока - вибір устаткування. Необхідно ретельно скласти технологічну схему і подивитися, чи не суперечить їй хоча б одна з характеристик устаткування. Незбиране молоко - початок початків, тому чим ближче по своїх технологічних властивостях до незбираного молока буде продукт після первинної обробки, тим більший спектр молочної продукції можна буде одержати з нього надалі.

Вашій увазі пропонується установка для інфрачервоної пастеризації-знезаражування молока - УЗМ.

"Молоко від умовно здорових щодо захворювання на туберкульоз корів неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін корів благополучного господарства (у період визначення в них причин сенсибілізації до туберкуліну) знезаражують методом пастеризації в пастеризаторах існуючих систем при режимі 85 ⁰С протягом 30 хв. або при режимі 90 ⁰С протягом 5 хв., на установках інфрачервоного нагрівання - при режимі 79,5 ⁰С ± 0,5 ⁰С без витримування". (Інструкція про заходи з профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу). Усі пастеризатори, що не забезпечують зазначених режимів знезаражування, є звичайними пастеризаторами, і не можуть бути використані для знезаражування молока.

Інфрачервоні (ІЧ) установки пастеризації-знезаражування молока (УЗМ) на сьогоднішній день є єдиним устаткуванням, при використанні якого знезаражування молока відбувається при 79,5 ⁰С в потоці (без витримки). При більш низькій температурі пастеризації УЗМ працює як звичайний пастеризатор.

Таким чином, якщо УОМ придбається господарством, неблагополучним по туберкульозу або лейкозу, у нього не виникне проблем із прийомом молока на молочному заводі, тому що щадний  режим пастеризації-знезаражування (79,5 ⁰С без витримки) збереже всі технологічні властивості продукту. До мінімуму зведений як температурний вплив на молоко, так і механічний. Таке господарство також усуває проблему випоювання телят.

Якщо високопродуктивна УЗМ придбається молочним заводом, молоко після пастеризації-знезаражування може пакетуватися (по органолептичних характеристиках продукту і збереження вітамінного складу УЗМ перевищує традиційні пастеризаційні установки, але при цьому має більш тривалий термін збереження. Також з молока, що пройшло ІЧ-обрабку, можливе виготовлення майже всього спектра кисломолочних продуктів, масла, вершків, твердих сирів, казеїну, сухого молока, дитячого харчування. УЗМ-устаткуванням обладнані лінії по виробництву всіх перерахованих вище продуктів.

Режим звичайної пастеризації (температура пастеризації нижче 79,5⁰С) менш енергоємний, але також ефективний для знищення менш стійких шкідливих мікроорганізмів.

Сучасні пастеризаційні установки можуть відрізнятися способом нагрівання продукту. Загальне в них (якщо це не ванна тривалої пастеризації) наявність пластинчастого або трубчастого рекуператора. Його використовують для зменшення енергоспоживання і температури продукту на виході. Якщо існує небезпека потрапляння  в пастеризаційне устаткування молока з високою кислотністю (> 21⁰T) або молока з високим вмістом молозива, користуємося наступною формулою:

tрекуп = tвх + qрекуп · (tпастер - tвх), де 

tрекуп - температура продукту між рекуператором і нагрівальним елементом; 

tвх - початкова температура продукту;

qрекуп - коефіцієнт рекуперації теплообмінника;

tпастер - температура пастеризації.

Якщо tрекуп у результаті підстановки даних буде більше 68 ⁰T, існує небезпека згортання продукту з підвищеним змістом молозива або кислотністю, більшою ніж 21⁰T ще в рекуператорі. Імовірність цього тим вище, чим ближче tрекуп до 82⁰С. Як показує досвід, відкладення утворюється на пластинах у пластинчастих і в трубах у трубчастих рекуператорах при проходженні молока з великим змістом молозива або кислотністю > 21⁰T навіть при режимах руху рідини Re = 9.0 x 10³, де Re - безрозмірний критерій Рейнольдса.

Ці вимоги, однак, не є підвищеними. Так, наказ Державного департамента ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 20 квітня 2004 року N 49 "Про затвердження Правил ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації", у пунктах 3.16 та 7.1 регламентує вміст молозива і кислотність молока.

УЗМ обладнана пластинчастим (трубчастим)  теплообмінником, коефіцієнт рекуперації якого при базовій конструкції складає 82-89%. Так питомі енерговитрати на тонну молока при qрекуп=83%, tпастер=80⁰С, складають 12,5 Квт·г/т, при qрекуп=89% - 9 Квт·г/т.

Таблиця 1

У таблиці 1 наведене питоме енергоспоживання УЗМ для базових конструкцій установок. Витрата електроенергії може бути знижена за рахунок збільшення коефіцієнта рекуперації. Заповнивши опитувальний лист на www.daіry.kharkov.com, Замовник може довідатися про вартість УЗМ при заданій продуктивності й енергоспоживанні, або довідатися енергоспоживання при заданій продуктивності і вартості.

Останнім часом  популярною стала модель придбання УЗМ, при якій відділ сировини молокопереробного підприємства, забезпечуючи себе якісною продукцією, укладає договір з господарствами-постачальниками і придбає для них устаткування за лізинговою схемою.

ІЧ пастеризатор-знезаражувач комплектується засобами автоматизації і реєстрації температурного режиму (самописець Диск-250), що забезпечує надійність дотримання температурного режиму і можливість контролю молзаводом та контролюючими органами свого постачальника. Пероксидазна проба при настільки низькій температурі пастеризації-знезаражування не покаже якісної пастеризації. Тому або молоко супроводжують термограмою пастеризації, або якість пастеризації перевіряють фосфатазною пробою, або температуру пастеризації підвищують до 87 ⁰С.

До дійсного моменту випущено понад 200 УЗМ-установок. Весь двадцятирічний досвід роботи до Ваших послуг.

Зав. лаб. вивчення туберкульозу ІЕКВМ УААН, доктор ветеринарних наук А. Завгородній; Є. Сімонов, Р. Фомін ТОВ «НВП Дайрі".

Скан оригіналу статті "Инфракрасные пастеризаторы-обеззараживатели молока. Опыт использования", № 9/2005 стор. 1

Скан оригіналу статті "Инфракрасные пастеризаторы-обеззараживатели молока. Опыт использования", № 9/2005 стор. 2

Скан оригіналу статті "Инфракрасные пастеризаторы-обеззараживатели молока. Опыт использования", № 9/2005 стор. 3

Журнал «Ветеринарна медицина України», грудень 1999 р.

Юрій Кассіч, Андрій Завгородній, доктори ветеринарних наук ІЕКВМ УААН, м. Харків

Євген Симонов, Володимир Пєтухов, Руслан Фомін, інженери Інститут тваринництва УААН

Володимир Горжеєв, перший заступник Голови Держдепартаменту, Державний департамент ветеринарної медицини МінАПК України

Віталій Хоменко, доктор ветеринарних наук, Геннадій Савчук, аспірант, Національний аграрний університет

Віктор Льоля, начальник управління ветеринарної медицини Харківської облдержадміністрації

 
У системі заходів боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби обов’язковим є знешкодження збудника туберкульозу в молоці хворих корів. Цей захід виконують для ліквідації фактора передачі патогенних мікобактерій з молоком хворих на туберкульоз тварин здоровим тваринам та людям. При цьому молоко нагрівають до температури 85 ⁰С протягом 30 хв або до температури 92 ± 2 ⁰С протягом 5 хв на традиційних пастеризаторах непрямого нагрівання (ВДП, ОПФ-1-300, Б6-ОП2-Ф-1) та при температурі 79 ± 0,5 ⁰С без витримування на установці (пастеризаторі) для знезаражування молока інфрачервоного електричного нагріву.

Усі режим девітації збудників туберкульозу в молоці на традиційних установках розроблені Інститутом експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (І.А. Артюх із співавт., 1958; В.К. Мажар, 1965). Режим пастеризації молока на установці інфрачервоного електричного нагріву визначено автором статті разом з винахідниками пастеризатора, які працюють в Інституті тваринництва УААН (Ю.Я. Кассіч, Б.П. Сімонов із співавт., 1986, 1997).

Відомо, що техніко-економічні показники існуючих пастеризаторів різні (див. таблицю).

Техніко-економічні показники пастеризаторів

Як видно з таблиці, кращі показники має пастеризатор інфрачервоного електричного нагріву.

Крім того, завдяки ощадливому режиму пастеризації молока (79 ± 0,5 ⁰С без витримування, а не 92 ± 2 ⁰С протягом 5 хв на пастеризаторах непрямого нагріву) його якість після пастеризації на установці інфрачервоного електричного нагріву майже не відрізняється від молока з-під корови).

Переваги цього пастеризатора обумовлюються особливостями його конструкції, а також енергетичними, спектральними, гідродинамічними параметрами обробки молока.

Процесом пастеризації на прифермських молочних блоках, згідно зі схемою технологічної лінії знешкодження збудника туберкульозу в молоці (див. мал.), передбачена подача молока з молокопроводу або інших ємностей на молочні ваги, а потім в молокоприймальний бак 2. З баку молоко подається самопливом або молочним насосом у пастеризатор 3, де знешкоджується в безперервному потоці. Технологічна лінія знешкодження молока (на схемі виділена штриховою лінією) включає в себе бак-накопичувач з регулятором рівня рідини 3а, молочний насос 3б, пластинчастий рекуператор 3в, секцію інфрачервоного нагріву та шафу управління 3є, гідроарматуру з устаткуванням для контролю та регулювання 3г, 3д. Потім молоко надходить до охолоджувача 4 та при необхідності подається в танк 6, де зберігається, або насосом 7 перекачується у молоковоз 8.

Робота пастеризатора передбачає такі фази технологічного процесу: попереднє заповнення гідросистеми водою, стерилізація системи, знезараження молока, промивання пастеризатора розчином їдкого натру, а потім водою без розбирання пастеризатора.

Для забезпечення потреб виробників молока у пастеризаторах інфрачервоного електричного нагріву сконструйовано установки продуктивністю 250 л, 500, 1000, 1500, 2000, 2500 та 3000 л молока за 1 годину.

Серійне виробництво пастеризаторів молока в Україні поки що не налагоджене. На замовлення установки інфрачервоного електричного нагріву виготовляє науково-виробниче підприємство «Дайрі» (Харківська обл., сел. Кулиничі, Інститут тваринництва). З 1995 р. цим підприємством виготовлено 42 установки, які впроваджено на молочно-товарних фермах 12 областей України. У Харківській області бездоганно діють 20 пастеризаторів, які використовують для знешкодження збудників туберкульозу в молоці корів з неблагополучних господарств та у відвійках, що надходять для годівлі тварин з молокопереробних підприємств.

Слід відмітити універсальність пастеризатора інфрачервоного електричного нагріву для знешкодження в молоці та відвійках збудників різних інфекційних хвороб. Так, на цій установці можна знешкоджувати в молоці збудників бруцельозу (79 ± 0,5 ⁰С), лейкозу та інших інфекційних хвороб. При необхідності можна проводити і високотемпературну обробку молока (до 95 ⁰С).

Щодо надійності таких пастеризаторів, то досвід їх експлуатації в господарствах України показав, що при дотриманні інструкції вони працюють бездоганно.

Скан оригіналу статті "Знешкодження збудника туберкульозу в молоці на пастеризаторі інфрачервоного електричного нагріву" «Ветеринарна медицина України», грудень 1999 р., стор. 1

Скан оригіналу статті "Знешкодження збудника туберкульозу в молоці на пастеризаторі інфрачервоного електричного нагріву" «Ветеринарна медицина України», грудень 1999 р., стор. 2

Скан оригіналу статті "Знешкодження збудника туберкульозу в молоці на пастеризаторі інфрачервоного електричного нагріву" «Ветеринарна медицина України», грудень 1999 р., стор. 3

Журнал «Ветеринарна медицина України» листопад, грудень 1998 р.

Юрій Кассіч, Валерій Бабкін, Андрій Завгородній, доктори ветеринарних наук ІЕКВМ, м. Харків

Павло Достоєвський, Голова ДДВМ

Володимир Горжеєв, перший заступник Голови ДДВМ

Державний департамент ветеринарної медицини МінАПК України

Микола Павленко, директор Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини.

 
Інтенсивне вивчення туберкульозу в ІЕКВМ протягом 50 років завершилось розробкою обґрунтованої системи заходів із профілактики і боротьби з інфекцією, покращенням та удосконаленням її діагностики, в наслідок чого кількість неблагополучних пунктів в Україні тільки за останні 10 років зменшилась майже вдвічі.

Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН визначено центром щодо боротьби з інфекційними захворюваннями тварин. Поряд з вивченням багатьох бактеріальних і вірусних інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин вчені інституту разом із спеціалістами Державного департаменту ветеринарної медицини здійснюють наукове, методичне та прикладне забезпечення в боротьбі з туберкульозом тварин.

З 1926 р. активно діє лабораторія з вивчення туберкульозу. ЇЇ співробітники розробляють нові та вдосконалюють існуючі методи профілактики, діагностики та ліквідації туберкульозу тварин у господарствах різних форм власності.

У різні періоди діяльності лабораторію очолювали відомі вчені: Б.І. Обуховський, О.М. Пашковський, П.П. Вишневський, О.М. Говоров, а з 1975 р. й дотепер – Ю.Я. Кассіч.

Спільно з вченими вищих навчальних закладів України співробітники ІЕКВМ виконали та успішно захистили 7 докторських і 30 кандидатських диссертацій, присвячених вивченню туберкульозу коней (І.І. Лукашев, 1939), птиці (В.І. Ротов, 1958), розробці більш досконалих методів боротьби з туберкульозом (О.М. Говоров, 1970), методів серологічної діагностики (Ю.Я. Кассіч, 1980), вивченню туберкульозу свиней (І.Т. Нечваль, 1986), розробці нових та удосконаленню існуючих імунологічних методів діагностики (Є.І. Буряк, 1992), а також вивченню поширених видів мікобактерій та визначенню їх  епізоотологічного значення (Ф.І. Завгородній).

 В інституті експериментальної та клінічної ветеринарної медицини дослідженню проблеми туберкульозу приділяють постійну увагу. Свій внесок у вивчення цього захворювання зробили відомі вчені: П.П. Вишневський, О.М. Говоров, І.І. Лукашов, В.І. Ротов, А.Ф. Кочмарський та ін. Вони виконали важливі наукові розробки: створено систему заходів профілактики та боротьби з туберкульозом тварин (О.М. Говоров, 1952; Ю.Я. Кассіч, 1965; А.Ф. Кочмарський, 1974, І.Т. Нечваль, 1986); одержано туберкулін очищений (ППД) для алергічної діагностики туберкульозу (О.М. Говоров, Ф.І. Осташко, 1956); сконструйовано безголковий ін’єктор для внутрішньошкірного введення туберкуліну (В.Г. Звозчик, 1973); розроблено комплексний туберкульозний антиген і метод РЗК (Ю.Я. Кассіч, 1968); для впровадження у виробництво запропоновано режим знешкодження збудників туберкульозу в молоці для пастеризаторів конвективного нагрівання (І.Ф. Артюх, 1958; В.К. Мажар, 1965); систему контролю благополуччя щодо туберкульозу стад великої рогатої худоби за результатами післязабійної експертизи тварин (В.А. Кочмарський, 1980); метод і систему знешкодження збудників туберкульозу в гноївці (П.М. Тихонов, 1983); удосконалені методи бактеріо- та імунологічної  діагностики цього захворювання (О.М. Говоров, І.К. Целларіус, 1967; П.М. Тихонов, 1984; Ю.Я. Кассіч, 1989 та ін.).

Всебічне вивчення можливостей застосування в системі заходів боротьби з туберкульозом існуючих протитуберкульозних вакцин і методу хіміопрофілактики (Ю.Я. Кассіч та співавт., 1981, 1984, 1988) показало, що на даному етапі розвитку науки ефективним способом боротьби з цим захворюванням є система організаційно-господарських та ветеринарно-санітарних заходів. Впровадження такої системи сприяло оздоровленню від туберкульозу тваринницьких ферм у господарствах семи областей України та багатьох країнах світу.

Слід відмітити, що на сьогодні наукові співробітники ІЕКВМ разом із спеціалістами ДДВМ не допустили порушень у виконанні планів оздоровчих протитуберкульозних заходів, що підтверджують реальні цифри. Так, якщо у 1985 р. у країні було 527 неблагополучних господарств, то на початок 1998 р. – 194. Цьому сприяла розробка ІЕКВМ спільно з інститутом Тваринництва УААН пастеризатора інфрачервоного електричного нагрівання, на якому режим знезараження збудників туберкульозу в молоці становить 79+/-0,5 ⁰С без витримки (Ю.Я. Кассіч, А.І. Завгородній, Б.П. Сімонов, В.І. Хоменко, 1998).

Удосконаленню бактеріологічної діагностики туберкульозу сприяло розроблене сухе живильне середовище для культивування мікобактерій (А.І. Завгородній, 1995), серійне виробництво якого налагоджено в інституті. Середовище готують із вітчизняної сировини та реалізують лабораторіям ветеринарної медицини і туберкульозним диспансерам Міністерства охорони здоров’я. Вартість однієї бактеріологічної пробірки із середовищем коштує 0,15 ум. од.  , а термін збереження її в ліофільному стані – 2 роки.

Проведення протитуберкульозних заходів утруднюють атипові мікобактерії, які нарівні із збудниками туберкульозу зумовлюють сенсибілізацію організму здорових тварин до туберкуліну для ссавців, але не викликають захворювання їх на туберкульоз.

У зв’язку з цим співробітники ІЕКВМ разом із спеціалістами ДДВМ та ЦДЛВМ вивчили види мікобактерій, поширених у стадах великої рогатої худоби, і визначили їх епізоотологічне значення.

Кількість різних видів мікобактерій , виділених від реагуючої на туберкулін худоби, неоднакова. Так, кількість виділених культур атипових мікобактерій збільшилась з 15% у 1994 р. до 74% у 1997 р.

 Встановлено також, що на тваринницьких фермах країни поширено 18 з 25 видів атипових мікобактерій, що існують в природі.

Аналіз епізоотичної ситуації щодо туберкульозу в господарствах країни показав, що більш ніж у 40% благополучних стад виділяються тварини, сенсибілізовані до туберкуліну атиповими мікобактеріями. Це утруднює постановку в них діагнозу  на туберкульоз і призводить до значних економічних втрат у тваринництві. Тому співробітники ІЕКВМ розробили «Методичні рекомендації з визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби господарств, благополучних щодо туберкульозу, і встановлення видової належності культур мікобактерій». Цей нормативний документ затверджений ДДВМ і впроваджується у виробництво.

З метою пошуку нових дезінфектантів для знезараження збудників туберкульозу в місці утримання тварин досліджено 11 хімічних сполук та їх комбінацій, перспективних для використання в тваринництві.

Встановлено, що бактерицидну дію на збудників туберкульозу чинять лише препарати дезокс, трихлороцтова кислота і композиції препаратів барисидала з формаліном та трихлороцтовою кислотою.

Для забезпечення тваринництва країни туберкуліном розроблена  нормативно-технічна документація , яку впроваджують на одній з біофабрик України.

Наукові розробки інституту і світовий досвід боротьби з туберкульозом тварин використані при розробці нових нормативних документів. Так, з 1994 р. у країні діють нові «Інструкція щодо заходів з профілактики й оздоровлення тваринництва від туберкульозу» та «Настанова щодо діагностики туберкульозу тварин і птиці». Наукові співробітники інституту спільно зі спеціалістами ветеринарної медицини впроваджують ці нормативні документи у виробництво.

Досягнення науки та досвід боротьби з туберкульозом тварин у країні регулярно висвітлюються у щомісячнику «Ветеринарна медицина України». Так, за 2,5 роки на цю тему було надруковано 12 статей та нормативних документів.

Співробітники ІЕКВМ разом із спеціалістами ДДВМ продовжують науковий пошук нових напрямків у дослідженні туберкульозу: розробляють систему комп’ютерного моніторингу за станом епізоотичної ситуації щодо цієї хвороби в господарствах України; вивчають можливість застосування полімеразної ланцюгової реакції для діагностики туберкульозу;  вдосконалюють методи алергічної, серологічної та бактеріологічної діагностики та вивчають природу імунітету при туберкульозі тварин. Результати цих досліджень будуть сприяти подальшому вдосконаленню системи профілактики та ліквідації туберкульозу тварин у господарствах України.

Скан оригіналу статті «У господарствах України», журнал «Ветеринарна медицина України» №11,12, 1998 р., стор. 1

Скан оригіналу статті «У господарствах України», журнал «Ветеринарна медицина України» №11,12, 1998 р., стор. 2

Скан оригіналу статті «У господарствах України», журнал «Ветеринарна медицина України» №11,12, 1998 р., стор. 3

Журнал «Тваринництво України» №9, 1997 р.

Б.Сімонов, В.Пєтухов, Є.Сімонов наукові співробітники Інститут Тваринництва УААН;

Ю.Кассіч, А.Завгородній, наукові співробітники Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН

 
У разі виникнення епізоотії молоко на фермах потрібно знезаражувати. У благополучних щодо захворювань господарствах пастеризація його необхідна при реалізації безпосередньо споживачу або виготовлення молочних продуктів. Установок для цього промисловість України не випускає. Молочнотоварні ж ферми колгоспів, радгоспів, асоціацій і фермерських господарств потребують простих, надійних, з низькими енергозатратами і металомісткістю установок, спроможних надійно знезаражувати (пастеризувати) молоко зі збереженням його якості й технологічних властивостей.

У наших інститутах розроблено установки УОМ-1,0; УОМ-1,5; УОМ-2,0; УОМ-2,5; УОМ-3,0 для знезараження і пастеризації молока від збудників туберкульозу й бруцельозу на основі застосування інфрачервоного (ІЧ) підігрівання. Їх можна використовувати на молокоприймальних пунктах, молокопереробних підприємствах, молочних фермах і комплексах різних форм власності.

Крім того, електропастеризатори можуть бути використані ще й для підготовлення молока до згодовування тваринам, електропідігрівання перед сепаруванням, у технологічних лініях для одержання молочних продуктів.

Режим обробки молока на даних установках дозволений для практичного застосування Міністерством охорони здоров’я України, а також Головним управлінням ветеринарної медицини і Держветінспекцією України, що дає змогу виробникам реалізувати його безпосередньо населенню.

Будова та принцип роботи. Технологічна лінія установок включає: бак-накопичувач з регулятором рівня рідини, молочний насос, пластинчастий регенератор, секцію ІЧ нагрівання і шафу керування, гідроарматуру з пристроями контролю та регулювання (рис.1).

Робота охоплює такі фази технологічного процесу: попереднє заповнення гідросистеми водою та її стерилізацію, пастеризацію молока, обполіскування, промивання гідросистеми розчином кислоти і лугу з наступним обполіскуванням. Конструкція установок передбачає безрозбірне промивання гідросистеми миючими розчинами.

Джерелом тепла в установках є електричний струм. Пара не потрібна. Спочатку молоко підігрівається за принципом регенерації теплим молоком, що надходить, а потім остаточно у секції ІЧ нагрівання.

Інтенсивна короткочасна обробка шару молока ІЧ-променями заданої довжини за певної температури нагрівання  дає змогу у процесі обробки зберегти поживну цінність, смакові й технологічні якості молока.

У таблиці для порівняння наведено технічні параметри установки Б6-ОП-2-Ф-1, що використовується традиційно (виготовлювач Ростовський машинобудівний завод), і установок, які пропонуються.

Зовнішній вигляд і габаритні розміри наведено на рисунку 2.

Технологія використання. Загальну технологію використання запропонованих установок у промислових умовах подано на рис. 1. Технологічна лінія передбачає надходження молока із транспортного молокопроводу або інших ємкостей (фляги, цистерни) на молочні ваги, потім у молокоприймальний бак, звідки самопливом або молочним насосом воно подається у пастеризатор, де в безперервному потоці здійснюється знезараження (пастеризація). Після цього молоко крізь охолоджувач надходить у ємкість для зберігання пастеризованого молока, відкіля насосом подається в автоцистерни, або інші ємкості і далі надходить на реалізацію. При необхідності тривалого зберігання у технологічній лінії передбачається наявність холодильної установки.

Основні переваги: установки знезаражують (пастеризують) молоко, використовуючи тільки електричний струм; вони найбільш економічні з точки зору монтажу й експлуатації; знезараження збудників бруцельозу й туберкульозу в молоці відбувається у потоці при більш низьких температурах, ніж у традиційних установках (77 і 79 ⁰С без витримування часу замість 90 ⁰С з витримуванням 5 хв або 85 ⁰С з витримуванням 30 хв); питомі витрати енергії для знезараження (пастеризації) 1 т молока становлять 18-20 кВт/год, що у два з половиною рази нижче, ніж у найкращих традиційних; металомісткість знижується у три-чотири рази; робоча площа під установку зменшується у два з половиною рази; якість молока за технологічними показниками і поживною цінністю перевершує оброблене на традиційних установках.

Наш інститут за домовленістю із замовником може виготовити установку для пастеризації (знезараження) молока будь-якої продуктивності – від 1000 до 3000 л/год.

Нині у нас проводиться робота по створенню установок високотемпературної обробки молока з метою продовження строків його зберігання і виготовлення молочних продуктів.

Мал. 1

Мал. 2

Скан оригіналу статті «Установка для пастеризації молока», журнал «Тваринництво України» №9, 1997 р., стор. 1

Скан оригіналу статті «Установка для пастеризації молока», журнал «Тваринництво України» №9, 1997 р., стор. 2

Журнал «Тваринництво України» №9, 1997 р

6.1. Молоко від умовно здорових щодо захворювання на туберкульоз корів неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін корів благополучного господарства (в період визначення у них причин сенсибілізації до туберкуліну) знезаражують методом пастеризації на пастеризаторах існуючих систем при режимі 85 град. C протягом 30 хвилин або при режимі 90 град. C протягом 5 хвилин на установках інфрачервоного нагріву - при режимі 79,5 ±0,5 град. C без витримки, після чого може бути направленим на молокопереробне підприємство.